Якщо розбився ртутний термометр, спершу виведіть людей і тварин із кімнати, зачиніть двері до решти оселі та відчиніть вікно назовні. Не збирайте ртуть пилососом або віником: так її можна рознести по приміщенню. Подальші дії залежать від того, куди потрапили краплі та чи всі вони доступні для збирання.
Якщо після контакту людині важко дихати, з’явився сильний біль у грудях, судоми або вона втратила свідомість, негайно телефонуйте 103 чи 112. Припиніть контакт із забрудненим повітрям, не наражаючи на небезпеку себе, та виконуйте вказівки диспетчера.
Що зробити в перші хвилини
- Обмежте доступ до кімнати. Виходьте, не наступаючи на ртуть та уламки. Дітей і домашніх тварин не підпускайте навіть до місця поруч із розбитим приладом: дрібні краплі можуть відкотитися значно далі.
- Організуйте провітрювання назовні. Тримайте двері до інших кімнат зачиненими. Вимкніть систему, яка переганяє повітря із забрудненого приміщення по оселі, якщо до її керування можна дістатися безпечно. Не спрямовуйте вентилятор на розлив і не нагрівайте цю ділянку обігрівачем чи феном.
- Повідомте про розлив за номером 101. Скажіть, що розбився медичний термометр, назвіть поверхню, на яку потрапила ртуть, і повідомте, чи її вже намагалися прибирати. Уточніть, чи потрібні фахівці та як діяти до їхнього прибуття.
Не покладайтеся на запах: пари ртуті його не мають. Медична маска, волога марлева пов’язка та звичайний протипиловий респіратор на кшталт N95 не захищають від цих парів. Вони не роблять тривале перебування біля розливу безпечним.
Коли ртуть можна збирати самостійно
Насамперед перевірте, чи справді прилад містив ртуть. У сучасному скляному термометрі сріблястою може бути й безртутна рідина. Орієнтуйтеся на маркування «без ртуті» або «mercury free» та інструкцію виробника. Якщо підтвердження немає, поводьтеся зі сріблястими краплями як із ртуттю; не розтирайте їх для перевірки.
Наведений нижче спосіб підходить лише для невеликого розливу з одного домашнього медичного термометра на гладкій непористій поверхні, наприклад плитці або лінолеумі без пошкоджень. Краплі мають бути доступними, а кімната — ізольованою та провітрюваною. Потрібні відповідні інструменти й дорослий, який може працювати обережно. Діти та вагітні не повинні прибирати ртуть. Якщо рятувальники порадили чекати фахівців, дотримуйтеся цієї вказівки.
Не починайте самостійне прибирання, якщо ртуті більше, ніж з одного термометра, її кількість невідома, вона потрапила на гарячу поверхню, у килим, оббивку чи недоступні щілини. Так само потрібна допомога, коли прилад знайшли вже розбитим і незрозуміло, куди поділася рідина. Відсутність видимих крапель не доводить, що ртуті в кімнаті немає.
Як зібрати краплі з гладкої підлоги
Підготуйте одноразові гумові або нітрилові рукавички, два шматочки цупкого паперу чи картону, піпетку, липку стрічку, ліхтарик, паперові серветки, скляну банку з кришкою, що щільно закручується, та міцні пакети, які можна герметично закрити.
- Приберіть скло. Надягніть рукавички. Обережно підберіть уламки картоном, не беручи гострі краї пальцями, і покладіть у підготовлену банку. Дрібне скло піднімайте липкою стрічкою. Не підмітайте його.
- Зведіть видимі краплі докупи. Рухайте цупким папером повільно, не розтираючи ртуть і не натискаючи на неї. Різкі рухи розбивають великі кульки на дрібніші.
- Перенесіть ртуть у банку. Наберіть краплі піпеткою й обережно випустіть їх усередину. Якщо піпетки немає, можна скористатися двома шматочками цупкого паперу. Не використовуйте ці предмети повторно.
- Підберіть дрібні залишки липкою стрічкою. Торкайтеся поверхні без сильного натиску, знімайте стрічку повільно, щоб краплі не відокремилися. Використані шматочки одразу поміщайте до зібраних відходів.
- Огляньте всю кімнату ліхтариком. Спрямуйте світло під низьким кутом уздовж підлоги: металеві краплі відбивають його. Перевірте стики, простір біля плінтусів і під доступними меблями. Якщо залишки видно, але дістати їх не вдається, зупиніться й повідомте фахівців.
- Протріть очищену поверхню. Лише після збирання крапель використайте одноразові серветки, злегка змочені водою з милом. Не застосовуйте хлорні відбілювачі чи засоби з аміаком і не готуйте суміші побутової хімії. Серветки також зберіть до забруднених відходів.
- Закрийте всі відходи. Щільно закрутіть банку й помістіть її в міцний пакет. Серветки, картон, піпетку, стрічку та використані рукавички, які не вмістилися в банку, герметично запакуйте, а потім помістіть у ще один пакет.
Миття підлоги не замінює видалення самої ртуті, зокрема зі щілин. Після завершення роботи та зняття рукавичок вимийте руки.
Килим, одяг, щілини та пилосос: що змінюється
Килим, матрац або м’які меблі. Ртуть ховається між волокнами й у наповнювачі. Не вибивайте, не струшуйте та не пилососьте такі речі. Забруднену річ або частину покриття може знадобитися вилучити як небезпечні відходи. Спосіб пакування й демонтажу узгодьте зі службою, щоб не розсипати краплі по дорозі.
Одяг і взуття. Якщо на них потрапила ртуть, не ходіть у них по квартирі. Зніміть забруднені речі обережно, не струшуючи, та окремо запакуйте. Не кладіть їх у пральну машину й не сушіть у сушарці: можна забруднити техніку. Подальшу долю цих речей потрібно вирішувати зі спеціалістами.
Щілини та простір під підлогою. Якщо краплі зайшли під плінтус, між дошками або під покриття, поверхневого прибирання недостатньо. Не намагайтеся вигнати їх нагріванням чи залити хімічним розчином. Потрібне професійне видалення ртуті — демеркуризація; за обставинами фахівці також перевіряють повітря спеціальним приладом.
Ртуть уже зібрали пилососом. Вимкніть його й більше не використовуйте. Не відкривайте контейнер, не витрушуйте мішок і не намагайтеся «прочистити» прилад повторним запуском. Повідомте про це рятувальникам: ртуть може залишатися всередині й забруднювати повітря. Пилосос потребує окремого поводження як потенційно забруднений предмет.
Провітрювання та передавання відходів
Після повного збирання продовжуйте провітрювати кімнату назовні щонайменше 24 години; служба, яка оцінює ситуацію, може рекомендувати довший строк. На цей час не допускайте туди дітей і тварин та не використовуйте кімнату для сну.
Відлік часу не підтверджує безпеку, якщо ртуть могла залишитися. За розливу в щілини, використання пилососа або сумнівів у повноті збирання питання повернення до кімнати вирішуйте з фахівцями. Самого відкритого вікна чи відсутності нездужання для такого висновку недостатньо.
Позначте закриту банку та пакети як відходи, що містять ртуть. До передавання тримайте їх у прохолодному захищеному місці поза житловими кімнатами, недоступному дітям і тваринам, подалі від джерел тепла, відкритих вікон та повітрозабірників. Якщо такого місця немає, погодьте тимчасове зберігання зі службою.
Куди здати зібрану ртуть, уламки й матеріали після прибирання, уточніть у місцевого органу влади, служби поводження з небезпечними відходами або підрозділу ДСНС. Перед поїздкою перевірте, що пункт приймає саме ртуть і забруднені матеріали. Не викидайте їх у побутовий контейнер, не спалюйте та не зливайте в унітаз чи раковину. Навіть розбитий термометр, із якого ртуть начебто не витекла, потребує спеціального збирання відходів.
Коли звертатися до лікаря
Головний ризик металевої ртуті з термометра — вдихання парів, які утворюються вже за кімнатної температури. Нагрівання посилює випаровування. Наслідки залежать від кількості речовини, вентиляції та тривалості контакту; значний або тривалий вплив може пошкоджувати легені, нирки й нервову систему. Сам факт розбиття приладу ще не означає отруєння.
Якщо після можливого вдихання з’явилися кашель, нудота, головний біль або нездужання, зверніться по медичну допомогу й назвіть обставини контакту. Ці симптоми неспецифічні, тому самостійно встановлювати причину не варто. За тривалого перебування біля неприбраного розливу, нагрівання ртуті чи використання пилососа отримайте медичну консультацію навіть без явних симптомів, особливо якщо контактувала дитина або вагітна. Не чекайте появи «обов’язкових» ознак у певну годину.
Якщо ртуть потрапила на шкіру, зніміть забруднений одяг, ретельно вимийте шкіру ледь теплою водою з милом і проконсультуйтеся з медиком. Якщо термометр розбився в роті, виплюньте вміст, обережно прополощіть рот водою, не ковтаючи її, та негайно отримайте медичну пораду. Невелика кількість металевої ртуті погано всмоктується у здоровому травному тракті, але уламки скла, можливе потрапляння в дихальні шляхи або рану змінюють оцінку ризику.
Не викликайте блювання та не приймайте «антидоти» самостійно. Потребу в обстеженнях і лікуванні визначає лікар за обставинами контакту. Ці поради не замінюють індивідуальної медичної оцінки.
